[Sir Konrad Weller]

Чарівна україномовна лірика, що не попускає мене з "...байок". Красно дякую тій дівчині, що цю пісню у мене в шинку співала.

Він злітає понад горам і на землю тінь кидає
Він шукає здобич останню, він сьогодні помирає
Крила палить гаряче пломіння
Він не звик під сонцем літати
Він не встиг лишити насіння
Так не хочеться помирати

Приспів:
Якщо сонце спалить крила
Він розтане як хмара в небі
Бо у крилах драконів сила
Бо дракони живуть у небі
Бо дракони рахують зорі
І знайомі із Яворитом
І вони засинають у морі
І ховають крила від світла
Бо дракони живуть у небі
Бо дракони рахують зорі
І ховають крила від всітла
Засинаючи зранку у морі

Жив цей красень під землею, службу ніс він Чорнобогу
Кожну ніч злітав він у небо і шукав там свою дорогу
В місячнім світлі сяяли крила
Очі горіли як два смарагда
Доки у небі він має силу
Доки летить він знає правду

Приспів

Та чому ж так хочеться сонце йому зустріти?
Та чому ж так хочеться інше життя прожити?
Десь у світлі під сонцем, а не в темряві ночі
Знає він, шо загине, але він так цього хоче

І побачити світ в якому йому не жити
І побачити в чистому полі яскраві квіти
Подивитись в глибокі зелені дівочі очі, закриті щоночі
Знає він, що загине, але він так цьго хоче

Ось вода на морі скипіла, розступилися чорні води
І у небо синє злетіло дитя темряви, чорна врода
Спалахнули очі смарагди
І побачив він чисте небо
Зрозумів він, що знає правду
Іншого щастя йому не треба

Сонце спалило крила
Він розтанув як хмара в небі
І закрились смарагдові очі
Не злетить він у небо цієї ночі

Приспів (3)

@музыка: радио на фоне

@настроение: неопределенное

@темы: я банален в своих устремлениях, цепанула меня эта фраза, Песни

Comments

[Lightning.]

*_*