Нав'язувать ментальність нелогічно
За що це я?
А! Ага. Ото ж бо:
Мені монопенісуально, якою мовою розмовляти - чи то російською, чи українською. Можу й англійською, але вона в мене набагато гірша, ніж попередні дві.
І ще: перші півгодини-годину мені важкувато перейти з однієї мови на іншу, але суржика я собі не дозволяю - от хіба що думаю довгенько перед важкими словами та намагаюся знійти синонім тим, що не можу перекласти. А, й акцент у мене страшній оті ж півгодини-годину.
До речі, у мене обидві мови усе одно з акцентом виходять: російська - з українським. а українстька - з російським. За свою англійську я взагалі питати боюся, мені лише дивно. як оті англомовні, що мені з ними доводилося спілкуватись, взагалі мої слова розуміли.
Тоже не треба дивуватись, коли я українською шпарю. Це не вияв підкресленного націоналізмі, просто іноді мені так зручніше.
А переходжу я на українську все частіше, особливо після зустрічі з Ліналі-сама (Ліналі, ті чарівна, ті це знаєш?). Тож не дивуйтесь, добре?
А! Ага. Ото ж бо:
Мені монопенісуально, якою мовою розмовляти - чи то російською, чи українською. Можу й англійською, але вона в мене набагато гірша, ніж попередні дві.
І ще: перші півгодини-годину мені важкувато перейти з однієї мови на іншу, але суржика я собі не дозволяю - от хіба що думаю довгенько перед важкими словами та намагаюся знійти синонім тим, що не можу перекласти. А, й акцент у мене страшній оті ж півгодини-годину.
До речі, у мене обидві мови усе одно з акцентом виходять: російська - з українським. а українстька - з російським. За свою англійську я взагалі питати боюся, мені лише дивно. як оті англомовні, що мені з ними доводилося спілкуватись, взагалі мої слова розуміли.
Тоже не треба дивуватись, коли я українською шпарю. Це не вияв підкресленного націоналізмі, просто іноді мені так зручніше.
А переходжу я на українську все частіше, особливо після зустрічі з Ліналі-сама (Ліналі, ті чарівна, ті це знаєш?). Тож не дивуйтесь, добре?